Короста на тілі проявляється тонкими звивистими лініями сірувато-білого або перламутрового кольору — коростяними ходами довжиною від 2 до 15 мм, які самка кліща прокладає в поверхневому шарі шкіри. На кінці такого ходу часто видно невеликий прозорий пухирець або темну точку, де знаходиться сам паразит. Поряд з ходами з’являються дрібні червонуваті або рожеві папули розміром 1–5 мм і везикули, які супроводжуються інтенсивним свербінням, що різко посилюється ввечері та вночі.
Типова локалізація у дорослих охоплює міжпальцеві проміжки кистей, згинальні поверхні зап’ясть і ліктів, пахвові складки, ділянку пояса, сідниці, геніталії у чоловіків і ареоли сосків у жінок. У дітей і немовлят висип часто поширюється на долоні, підошви, обличчя, шкіру голови та шию. При тривалому перебігу первинні елементи маскуються розчухами, кров’янистими кірочками та вторинною бактеріальною інфекцією.
Короста виникає через проникнення в роговий шар епідермісу мікроскопічного кліща Sarcoptes scabiei var. hominis. Самка прогризає тонкий тунель, де відкладає яйця. Організм реагує на продукти життєдіяльності паразита (слину, екскременти, залишки оболонок) уповільненою гіперчутливістю. Саме ця реакція формує клінічну картину: свербіж і характерний висип. При першому зараженні симптоми з’являються через 4–6 тижнів, при повторному — уже через 1–4 дні. У типовому випадку на шкірі одночасно присутні лише 10–15 кліщів, тому багато елементів висипу є алергічними, а не прямим місцем перебування паразита.
Коростяні ходи — найхарактерніша візуальна ознака
Коростяний хід виглядає як тонка, ледь піднята над рівнем шкіри ниткоподібна смужка сірувато-білого, шкірного або буруватого кольору. Довжина зазвичай становить 5–10 мм, рідше досягає 15 мм, ширина — близько 0,1–0,3 мм. Хід може бути прямим, злегка вигнутим або серпантинним. На дистальному кінці часто формується невеликий прозорий пухирець (везикула) або темна крапка — тіло самки. При пальпації смужка відчувається як тонка нитка під шкірою (симптом Сезарі).
Найкраще ходи видно на ділянках з тонким роговим шаром: між пальцями рук, на бічних поверхнях пальців, згинальних поверхнях зап’ясть і ліктів, тильній поверхні стоп. Після гарячого душу або в теплому приміщенні ходи стають помітнішими через посилення кровообігу. При дерматоскопії іноді видно «дельта-крило» — трикутну тінь кліща на кінці ходу. За даними CDC, саме наявність ходів у поєднанні з характерною локалізацією та нічним свербінням дозволяє з високою ймовірністю встановити діагноз клінічно.
У деяких пацієнтів ходи майже не виражені. Це трапляється при «корості охайних», коли часте миття змиває частину кліщів, або при ранньому застосуванні місцевих засобів. У таких випадках доводиться орієнтуватися на інші елементи висипу та анамнез.
Основні елементи висипу та їх зовнішній вигляд
Висип при корості поліморфний. Первинні елементи виникають у відповідь на присутність кліща та його продуктів, вторинні — через розчісування та приєднання інфекції.
Папули — найпоширеніший елемент. Це напівсферичні або конусоподібні горбки червоного, рожевого чи тілесного кольору діаметром 1–5 мм. Вони можуть бути ізольованими або розташованими попарно (на початку і в кінці ходу). На світлій шкірі папули яскраво-червоні, на темній — сіруваті, бурі або майже непомітні на тлі пігментації. Свербіж навколо папул особливо сильний.
Везикули — дрібні прозорі пухирці розміром 1–3 мм, часто розташовані на вершині папули або на кінці ходу. Вони містять серозну рідину. При розчісуванні швидко лопаються, залишаючи ерозії.
Пустули з’являються при вторинному інфікуванні. Це гнійнички жовтуватого кольору, оточені запальним вінчиком. Найчастіше локалізуються на розгинальних поверхнях ліктів (симптом Арді) та в міжсідничній складці з переходом на крижі (симптом Міхаеліса).
Вузлики (нодулярна форма) — щільні утворення діаметром 5–15 мм червоно-бурого або фіолетового відтінку. Вони найчастіше виникають на статевих органах у чоловіків, у пахових складках, на сідницях і навколо сосків у жінок. Вузлики можуть зберігатися місяцями навіть після знищення кліщів через стійку місцеву гіперчутливість.
Розчухи та кірочки — майже обов’язковий супутник. Лінійні подряпини з кров’янистими кірочками (симптом Горчакова) покривають ділянки інтенсивного свербіння. При тривалому процесі шкіра стає сухою, лущиться, набуває брудно-сірого відтінку.
| Елемент висипу | Зовнішній вигляд | Типова локалізація |
|---|---|---|
| Коростяний хід | Тонка звивиста сірувато-біла лінія 2–15 мм з пухирцем або темною точкою на кінці | Між пальцями, зап’ястя, лікті, стопи |
| Папула | Червоний або рожевий горбок 1–5 мм, сверблячий | Зап’ястя, пахви, живіт, геніталії |
| Везикула | Прозорий пухирець 1–3 мм | Кінець ходу, між пальцями, геніталії |
| Вузлик | Щільне утворення 5–15 мм червоно-бурого кольору | Статеві органи, пах, сідниці, ареоли |
| Розчух / кірка | Лінійна подряпина з кров’янистою кіркою | Будь-які сверблячі ділянки |
Після таблиці варто підкреслити: поліморфізм висипу — одна з причин, чому коросту іноді плутають з алергічним дерматитом або екземою. Ключова відмінність залишається в нічному посиленні свербіння та наявності ходів.
Локалізація висипу у дорослих і дітей
Кліщ віддає перевагу теплим вологим зонам з тонкою шкірою. У дорослих класична картина формує так зване «коло Гебри»: міжпальцеві проміжки → зап’ястя → лікті → пахви → пояс → сідниці → геніталії. На обличчі, шиї та міжлопатковій ділянці у імунокомпетентних дорослих висип практично не зустрічається.
У жінок додатково уражаються молочні залози, особливо ареоли. У чоловіків характерні папули та вузлики на шкірі статевого члена і мошонки. Ділянка під пупком і вздовж пояса часто покрита дрібними папулами та слідами розчісування.
У немовлят і дітей молодшого віку розподіл інший. Висип охоплює долоні та підошви (часто з везикулами і пустулами), обличчя, шкіру голови, шию, тулуб. На стопах можуть бути численні ходи. У грудних дітей процес іноді супроводжується загальним занепокоєнням і порушенням сну через свербіж.
Важливо пам’ятати: навіть при мінімальній кількості видимих елементів свербіж може бути генералізованим, бо реакція організму поширюється далеко за межі місць перебування кліщів.
Як виглядає короста на різних стадіях і при особливих формах
На початковій стадії (перші дні після появи симптомів) видно лише поодинокі папули між пальцями та ледь помітні ходи. Свербіж уже є, але висип ще скромний. Через 1–2 тижні кількість елементів зростає, з’являються розчухи, процес поширюється на інші типові зони.
При класичній формі картина стає повною: поліморфний висип, чіткі ходи, сильний нічний свербіж. При нодулярній формі домінують великі вузлики, які можуть зберігатися довго після лікування.
Норвезька (крустозна) короста виглядає зовсім інакше. На тлі зниженого імунітету кліщі розмножуються до тисяч і мільйонів особин. Шкіра покривається товстими брудно-жовтими або сірими кірками і гіперкератотичними нашаруваннями, особливо на руках, стопах, ліктях і волосистій частині голови. Свербіж при цій формі слабкий або відсутній. Процес надзвичайно заразний. За даними WHO, саме крустозна короста найчастіше стає джерелом спалахів у закритих колективах.
У людей з темною шкірою первинні елементи можуть виглядати менш червоними і більше сіруватими або гіперпігментованими, що ускладнює візуальну діагностику.
Вторинні зміни та ускладнення, які змінюють зовнішній вигляд
Постійне розчісування призводить до екскоріацій, ліхеніфікації (потовщення шкіри) і вторинної піодермії. На місці розчухів з’являються гнійні кірочки, імпетигоподібні елементи, іноді фурункули. Шкіра набуває «брудного» вигляду, особливо на животі та сідницях. Приєднання стрептококової або стафілококової інфекції може спричинити лімфангіт і лімфаденіт.
Після успішного лікування свербіж і частина елементів висипу можуть зберігатися ще 2–4 тижні через залишкову алергічну реакцію. Це не означає невдачу терапії, якщо нові ходи не з’являються.
Диференційна діагностика включає атопічний дерматит, контактний дерматит, дисгідротичну екзему, укуси комах і фолікуліт. Ключові відмінності корости — нічний характер свербіння, наявність ходів і типова локалізація. Остаточне підтвердження дає мікроскопія зіскрібка з виявленням кліща, яєць або фекальних грудочок.
Огляд шкіри варто проводити при хорошому освітленні, особливо між пальцями, на зап’ястях і в паховій зоні. При підозрі на коросту не варто відкладати звернення до дерматолога: чим раніше розпочато лікування, тим менше вторинних змін і ризику поширення інфекції серед близьких.
Залишити відповідь