3 група інвалідності перелік захворювань у 2026 році

Третя група інвалідності в Україні не призначається за назвою діагнозу в картці. Експертна команда оцінює, наскільки стійке порушення функцій обмежує самообслуговування, пересування, працю, навчання, спілкування чи орієнтацію. Якщо обмеження помірне (1 ступінь) і стан триває або прогнозується щонайменше 12 місяців, може бути встановлена саме III група.

Офіційного «автоматичного» списку хвороб, за яким діагноз сам по собі дає групу, немає. Є критерії життєдіяльності та додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338: окремі анатомічні дефекти й необоротні стани дозволяють встановити групу безстроково. Інші захворювання розглядають індивідуально за функціональними наслідками.

З 1 січня 2025 року замість МСЕК працюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Документ, який підтверджує статус, — витяг із рішення команди. Старі довідки МСЕК, видані до цієї дати, залишаються чинними на зазначений у них строк.

Що означає третя група інвалідності

Група інвалідності — це не «ярлик хвороби», а юридичний висновок про ступінь стійкого розладу функцій і обмеження життєдіяльності. Перша група стосується найтяжчих порушень і часто потребує постійного стороннього догляду. Друга — виражених обмежень. Третя фіксує помірний ступінь: людина зберігає здатність до багатьох щоденних дій, але робить їх повільніше, з допоміжними засобами, зі зменшеним обсягом праці або в адаптованих умовах.

Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність трьох умов. Перша — стійкі порушення функцій: хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що триватиме щонайменше стільки ж чи призведе до смерті, а шанси на суттєве покращення навіть за найкращого доступного лікування мінімальні. Друга — обмеження життєдіяльності помірного, вираженого або значного ступеня. Третя — потреба в заходах соціального захисту: реабілітації, технічних засобах, ліках для амбулаторного застосування, медичних виробах.

Діагноз у виписці — лише частина картини. Однакова назва хвороби в двох людей може дати різні рішення: у одного обмеження помірні й достатні для III групи, у другого — мінімальні й підстав для статусу немає.

Як оцінюють стан після реформи 2025–2026 років

Направлення формує лікуючий лікар в електронній системі. Окремо проходити лікарсько-консультативну комісію закладу, як раніше, не потрібно. Експертна команда працює в закладі охорони здоров’я, вивчає медичну документацію, за потреби оглядає людину очно, заочно або виїздить до неї. Рішення фіксується в електронній системі; на його підставі видають витяг.

Повторний огляд залежить від прогнозу. Особам, яким III групу встановлюють уперше, її зазвичай дають на 1 рік. Для анатомічних дефектів і необоротних порушень з частини I додатка до критеріїв групу можуть встановити безстроково. Для окремих тяжких хронічних станів з частини III додатка строк становить 5 років. Якщо повторний огляд за старими довідками МСЕК припадав на період впровадження нової системи, законодавство передбачало перехідні строки підтвердження статусу.

Причину інвалідності вказують окремо: загальне захворювання, інвалідність з дитинства, трудове каліцтво, професійне захворювання, поранення чи захворювання, пов’язані з захистом країни, наслідки Чорнобильської катастрофи тощо. Від причини залежать розмір виплат і частина пільг, а не сам факт III групи.

Критерії життєдіяльності для III групи

Третя група встановлюється, якщо є помірний (1-й) ступінь обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності. Це ключова норма критеріїв, затверджених постановою № 1338. Нижче — як ці обмеження описують на практиці оцінювання.

  • Самообслуговування I ступеня. Людина виконує гігієну, одягання, приготування їжі самостійно, але потребує допоміжних засобів або періодичної допомоги кілька разів на день для окремих дій.
  • Пересування I ступеня. Ходьба збережена, проте темп знижений, дистанція скорочена, потрібні паузи або засоби реабілітації. Орієнтовні орієнтири, які використовують експерти: темп близько 20–59 м/хв, можливість пройти до 200 м із опорою, результат шестихвилинного тесту ходьби в межах 100–300 м.
  • Трудова діяльність I ступеня. Часткова втрата можливості повноцінно працювати: втрата професії, зниження кваліфікації, зменшення обсягу роботи більш ніж на 25%, труднощі з працевлаштуванням або набуттям нової спеціальності.
  • Навчання I ступеня. Навчання в закладах загального типу можливе за спеціального режиму, з допоміжними засобами або періодичною допомогою інших осіб, іноді за адаптованою програмою й подовженими строками.
  • Орієнтація, спілкування, контроль поведінки I ступеня. Труднощі сприйняття зору чи слуху, обмежене коло комфортного спілкування, потреба в адаптаціях, контроль поведінки переважно у звичних умовах.

Достатньо помірного обмеження навіть за одним критерієм, якщо воно стійке й зумовлене захворюванням, наслідками травми або вродженою вадою. Кілька помірних обмежень підсилюють аргументацію, але «набір діагнозів» сам по собі групу не гарантує.

Анатомічні дефекти, за яких III групу можуть дати безстроково

У додатку до критеріїв є окремий перелік анатомічних дефектів і захворювань, за яких групу встановлюють без строку повторного оцінювання. Для III групи там зафіксовані, зокрема, такі стани (формулювання близькі до офіційного тексту додатка).

  • Відсутність одного ока.
  • Стійкий повний птоз на одному оці після всіх видів відновного лікування.
  • Сліпота на одне око: гострота зору з переносною корекцією 0,05 і нижче або концентричне звуження поля зору до 10 градусів від точки фіксації.
  • Стійка афонія органічного ґенезу.
  • Дефект щелепи або твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування й ковтання і дає помірний дефіцит маси тіла.
  • Спотворюючі рубці та дефекти обличчя, які не піддаються хірургічно-косметологічній корекції.
  • Карликовість зі зростом нижче ніж 130 см у чоловіків і 120 см у жінок.
  • Дефект кісток черепа площею 3 кв. см і більше, не заміщений аутокісткою.
  • Паркінсонівський синдром із помірно вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним і постуральним проявами.
  • Сколіоз III ступеня або кіфосколіоз III ступеня з легеневою недостатністю II ступеня, а також сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня.
  • Анкілоз або різко виражена контрактура плечового чи ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні.

Цей перелік не вичерпний для всіх можливих підстав III групи. Він стосується саме безстрокового встановлення за анатомічним дефектом або стійким необоротним порушенням. Інші хвороби можуть дати III групу на строк, якщо функціональні наслідки відповідають помірному ступеню обмеження.

Які захворювання найчастіше розглядають для III групи

Нижче — типові клінічні ситуації, з якими люди звертаються по оцінювання. Це не «пропускний список», а орієнтир: значення має не код МКХ, а те, наскільки стан обмежує життя після лікування й реабілітації.

Система органівПриклади станівЩо оцінюють насамперед
ЗірВідсутність ока, стійкий птоз, однобічна практична сліпота, звуження полів зору, некоригована гострота 0,1–0,3 на краще око в окремих випадкахГострота з корекцією, поля зору, можливість орієнтуватися й працювати
Слух і мовленняДвобічна глухота або глибока туговухість, стійка афонія, помірна сенсорна афазіяПоріг слуху в дБ, можливість корекції, спілкування без постійного посередника
Дихальна системаСтійка трахеостома, стеноз гортані II–III ступеня, відсутність однієї легені, ХОЗЛ чи астма з регулярними загостреннями й дихальною недостатністюФункція зовнішнього дихання, частота загострень, потреба в кисні чи стомі
Опорно-руховий апаратАртроз великих суглобів 2–3 ступеня, стан після ендопротезування з обмеженням функції, ампутація однієї кінцівки, парез кінцівки з гіпотрофією, наслідки травм хребтаОбсяг рухів, сила, можливість ходьби й самообслуговування, ефективність протеза
Нервова системаНаслідки інсульту чи ЧМТ з помірним парезом, епілепсія з періодичними нападами, полінейропатія, ранні стадії паркінсонізму, міастенія з помірними проявамиРуховий дефіцит, частота нападів, когнітивні й мовні порушення
Серце, ендокринна й інші системиСерцева недостатність I–II ФК зі стійким обмеженням навантаження, цукровий діабет середньої тяжкості з ускладненнями, ХНН помірного ступеня, цироз без тяжкого асцитуФункціональний клас, ускладнення, здатність витримувати трудове навантаження

Дані таблиці узагальнюють офіційні критерії постанови № 1338 та типові клінічні ситуації, які описують роз’яснення Міністерства охорони здоров’я України (moz.gov.ua) і правничі огляди на wiki.legalaid.gov.ua. Остаточне рішення завжди індивідуальне.

Психічні розлади також можуть бути підставою, якщо вони стійкі й обмежують контроль поведінки, спілкування чи працю на помірному рівні. Важкий перебіг шизофренії, виражена деменція чи глибока інтелектуальна недостатність частіше відповідають вищим групам. Помірний ПТСР, рекурентна депресія чи тривожний розлад розглядають лише за доведеним впливом на повсякденне функціонування, а не за фактом встановленого діагнозу.

Чим III група відрізняється від I та II

Порівняння груп зручно тримати перед очима, коли лікар пояснює, чому направив на оцінювання або чому команда обрала саме третю групу, а не другу.

ОзнакаI групаII групаIII група
Ступінь обмеженняЗначний (3 ступінь), підгрупи А і БВиражений (2 ступінь)Помірний (1 ступінь)
СамообслуговуванняНеможливе або потребує постійної допомогиІстотно утруднене без допомоги чи засобівМожливе з допоміжними засобами або епізодичною допомогою
ПрацяЗазвичай неможлива або лише в спеціальних умовахЗначно обмеженаЧастково збережена, обсяг може бути зменшений понад 25%
Потреба в доглядіЧасто постійний сторонній доглядНе завжди потрібен постійний доглядПостійний догляд не є типовою ознакою

Людина з III групою може навчатися й працювати, якщо робоче місце, графік і засоби реабілітації компенсують обмеження. Саме тому роботодавцю для пільгової ставки ЄСВ 8,41% достатньо належно засвідченого витягу з рішення експертної команди або копії старої довідки МСЕК, виданої до 1 січня 2025 року.

Виплати, стаж і пільги у 2026 році

Пенсія по інвалідності для III групи становить 50% пенсії за віком, розрахованої за страховим стажем і заробітком конкретної людини. За наявності повного стажу (35 років у чоловіків, 30 у жінок) особа може обрати виплату в розмірі пенсії за віком. Якщо страхового стажу немає, призначають державну соціальну допомогу: для III групи це 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році цей мінімум становить 2595 грн, тож базова соціальна виплата для III групи — 1557 грн, з можливістю адресної доплати за окремими правилами.

Необхідний страховий стаж для пенсії II–III груп залежить від віку, в якому встановлено інвалідність: від 1 року для осіб до 23 років до 15 років після 60 років. До стажу для розрахунку можуть зараховувати період від дня встановлення інвалідності до досягнення 60 років.

Для осіб з інвалідністю внаслідок війни мінімальні гарантії істотно вищі: після індексації 2026 року для III групи публічно озвучували рівень не нижче 10 625 грн з урахуванням надбавок. Цивільні виплати значно скромніші й залежать від індивідуального розрахунку. Міністерство соціальної політики (msp.gov.ua) окремо нагадує про знижку 50% на проїзд окремими видами транспорту з 1 жовтня до 15 травня та інші пільги за посвідченням.

Розмір виплати не «прив’язаний» до назви хвороби. Дві людини з однією III групою можуть отримувати різні суми через різний стаж, зарплату, причину інвалідності та наявність надбавок.

Типові помилки

  • Очікувати групу «за діагнозом зі списку в інтернеті». Старі публікації часто копіюють інструкції МСЕК десятирічної давнини. У 2026 році вирішальним є функціональний профіль, а не рядок у статті.
  • Іти на оцінювання без свіжих обстежень. Команда дивиться на актуальні дані: МРТ, спірометрію, аудіограму, глікемічний профіль, висновки вузьких спеціалістів. Виписка дворічної давнини слабко підтверджує стійкість порушень.
  • Плутати придатність до військової служби й групу інвалідності. Висновок ВЛК і рішення експертної команди — різні процедури з різними критеріями. Одна не підміняє іншу автоматично.
  • Вважати, що III група повністю звільняє від праці або навпаки «нічого не дає». Статус відкриває пенсію чи допомогу, пільги, реабілітацію й може впливати на мобілізаційні та прикордонні процедури, але обсяг прав вужчий, ніж у I–II груп.
  • Не оскаржувати відмову. Рішення експертної команди можна оскаржити до Центру оцінювання функціонального стану особи. Частина скарг змінює групу або строк, якщо документи були неповні або оцінка не врахувала стійкість порушень.

Як підготуватися до оцінювання

У практиці супроводу таких справ найчастіше «просідає» не діагноз, а доказова база обмежень. Перед направленням варто зібрати хронологію: коли з’явилися симптоми, які операції й курси лікування вже пройдені, що змінилось після реабілітації. Потрібні результати обстежень, які вимірюють функцію, а не лише фіксують хворобу.

Лікарю корисно описати конкретні побутові обмеження: скільки метрів людина проходить без зупинки, чи користується тростиною, скільки годин може працювати, чи потрібна допомога з взуттям або гігієною, як часто бувають напади. Абстрактне «погано себе почуваю» для експертної команди майже не працює. Конкретний опис дня — працює.

Якщо групу вже встановлено, зберігайте витяг і перевіряйте, чи зазначені група, строк і причина. Саме ці реквізити потрібні Пенсійному фонду, роботодавцю, органам соціального захисту. При зміні стану можна просити повторне оцінювання раніше за графік: як у бік підвищення групи, так і в бік зняття статусу, якщо функція відновилась.

Для людей, які живуть із помірними, але стійкими наслідками травми, операції чи хронічної хвороби, III група — не ярлик слабкості. Це юридичний інструмент, який фіксує обмеження й відкриває доступ до реабілітації, виплат і захисту на роботі. Чим точніше зібрані медичні факти, тим ближче рішення команди до реального стану людини, а не до випадкового рядка в чужому «переліку захворювань».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *