 |
Лікування гострого риніту у дітей раннього віку.
У дітей гострий риніт частіше спостерігається, як симптом гострої респіраторної вірусної інфекції. Вірусна інфекція долає захист слизової оболонки порожнини носа, досягає поверхні епітеліальних клітин і з’єднується з рецепторами клітини, перебудовує її метаболізм на розмноження вірусів, внаслідок чого клітина гине та розвиваються симптоми запалення. Далі приєднується бактеріальна мікрофлора – виникає бактеріальний риніт.
Виділяють 3 стадії гострого риніту: початкову (від 2-3 годин до 1 доби), секреторну (3-4 доби), регресивну (4-6 діб).
Перебіг гострого риніту у дітей раннього віку має свої особливості: загальний стан тяжкий; загальні симптоми переважають над місцевими; тяжко пристосовуються до дихання через рот; виражене утруднення дихання; велика кількість виділень, які дитина не може самостійно видалити; часто ексудат спускається в нижні дихальні шляхи, спричинюючи їх запалення; порушується акт смоктання – втрата ваги, розлади травлення; часто – гострий етмоїдит, гострий середній отит, гострий фарингіт, заглотковий абсцес та ін.
Отже, одним з головних принципів лікування гострого риніту у дітей раннього віку є відновлення носового дихання. Сьогодні існує багато місцевих препаратів протинабрякової дії, які часто не відповідають стандартам безпеки що до застосування в педіатричній практиці. Ілюстрацією цього можуть служити дані по відділенню токсикології УДСЛ "ОХМАТДИТ" що до частоти отруєнь назальними деконгестантами (Табл. 1).
Таблиця 1
Частота отруєнь назальними деконгестантами за даними відділення токсикології УДСЛ "ОХМАТДИТ"
|
Група препаратів |
Роки |
||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
|
|
Нафазолін |
6,56 % |
6,75 % |
3,59 % |
4,56 % |
3 % |
|
Оксиметазолін (ксилометазолін) |
0,27 % |
0,13 % |
0,57 % |
0 |
0 |
|
Епінефрин (фенілефрин) |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Як можна бачити з таблиці, частіше діти отруювались препаратами з групи нафазоліну. На порядок нижче кількість дітей з отруєнням препаратами з групи оксиметозаліну (ксилометазоліну). Отруєнь препаратами з групи епінефрину (фенілефрину) за даний період не визначалось. Клінічно отруєння назальними деконгестантами проявлялось у вигляді порушень периферичного кровообігу – блідість шкірних покровів, зниження температури тіла до 35,50С і нижче, порушення свідомості, розладів дихання. Вік дітей з отруєннями назальними деконгестантами коливався в межах 19 днів – 5 років.
Звертаючи увагу на все, вищезазначене, в неонатологічній клініці УДСЛ "ОХМАТДИТ" було проведено лікування немовлят препаратом "Віброцил"-краплі при використанні його за рекомендаціями Державного фармакологічного центру МОЗ України.
У відділенні реанімації новонародженних лікувались 10 дітей, які поступили з діагнозом ГРВІ, гіпертермічний синдром. У відділенні неонатології лікувались 20 дітей з приводу гострого трахеобронхіту та пневмонії. У всіх хворих супутнім захворюванням був гострий риніт з порушенням носового дихання. Вік хворих коливався від 1 місяця до 2 місяців. "Віброцил" призначали по 1 краплі 2 3 рази на день перед годуванням протягом 4 днів з наступним туалетом порожнини носа. Далі робили перерву впродовж 2 днів, під час якої проводили зволоження слизової оболонки носової порожнини фізіологічним розчином з наступним відсмоктуванням патологічного вмісту. Після перерви призначали ще один курс препарату "Віброцил"-краплі за вищезгаданою схемою протягом 4 днів.
Вже після першого курсу застосування препарату "Віброцил" у немовлят зменшувалась кількість ексудату в порожнині носа, зменшувалась гіперемія та набряк слизової оболонки, відновлювалось носове дихання, покращувався акт смоктання, що позитивно впливало на загальний стан хворої дитини. Після проведення другого 4-х добового курсу практично у всіх хворих явища гострого риніту регресували повністю, що не потребувало подальшого використання препарату.
Протягом всього періоду використання препарату "Віброцил" у немовлят за вищезазначеною схемою ми не виявили його токсичної дії в жодному випадку.
Таким чином, вищезазначені дані свідчать, що препарат "Віброцил"-краплі є досить ефективним і безпечним, що дозволяє рекомендувати його для використання в педіатричній, неонатологічній практиці та у відділеннях реанімації новонароджених.
А.А. Лайко, О.Ю. Бредун (Київ)
Еще в разделе ПЕДИАТРИЯ
Аптечка для самых маленьких
Эпидемия, нам не страшна!
Как избежать простуды
